На початку квітня відомий телеведучий каналу «Україна» Олег Панюта провів майстер-клас з журналістики для студентів Медіашколи ShowMax. Харизматичний телеведучий та володар премії «Людина року – 2016» у номінації «Телевізійний журналіст року», поділився особистим досвідом та дав цінні професійні поради. Дві години майстер-класу пролетіли як одна мить, а вдячні слухачі ще довго не хотіли відпускати свого зіркового наставника.
Поділіться, будь ласка, прийомами проведення якісного інтерв'ю.
Журналіст, який бере інтерв'ю, має бути весь час напоготові. Розуміти, що в будь-яку мить може прозвучати «та сама фраза». Люди, які є ньюзмейкерами, можуть згадати щось особливе. Завдяки цій унікальній інформації про вас дізнаються та заговорять. Тому дуже важливо слухати та ставити запитання, які наблизять до потрібної відповіді.
Потрібно завжди готуватися до інтерв'ю. Вміти провокувати людину в хорошому розумінні цього слова. Ваше завдання зняти з героя маску, яку він на себе одяг. Для цього у вас мають бути свої інструменти. Наприклад, гостре запитання.
Моє завдання, як інтерв'юера, не загнати людину в кут, а дати їй відчуття комфорту поряд зі мною, і тоді вона сама все розповість. Я намагаюся бути щирим з людиною, адже якщо ти сам одягнеш маску, то вона дуже швидко з тебе злетить. Ти просто не зможеш контролювати і маску, і розмову.
Щодня Вам доводиться пропускати через себе десятки поганих новин. Як Ви абстрагуєтеся від негативу?
Я приїжджаю додому і копирсаюсь у землі. Говорю вам абсолютно чесно. Це заняття дозволяє скинути з себе весь негатив і не переносити його на оточуючих та сім'ю. Земля дає мені необхідну підзарядку.
Ви мали досвід роботи в кіно? Розкажіть, будь ласка, про свої враження.
На «Новому каналі», де я працював раніше, постало питання про підбір ще однієї пари ведучих. У пошуку нових облич я спустився на поверх, де проходив кастинг для серіалу «Завтра буде завтра». У результаті мені дали роль молодого, але дуже перспективного банкіра.
Для мене це було цікаво з позиції: "А як це працює?". У старих газетах існувала рубрика «Журналіст змінює професію», де автор ділився своїми відчуттями та емоціями про нову роботу. Так і мені було цікаво подивитися на зйомки кіно зсередини. Відчути цю кухню. Адже чому я веду прямі ефіри? Насамперед, це максимальна концентрація. Неможливо зупинитись у кадрі і сказати: «Вибачте, давайте це перепишемо». А в серіалі, кіно, під час запису програми завжди є можливість сказати «стоп».
Які художні твори Вас надихають?
Останнім часом я часто перечитував Рея Бредбері. Досі дивуюся, як можна було так точно спрогнозувати те, що відбуватиметься з нами у XXI столітті. Це просто величезне відчуття. Зараз я читаю донці казки, і це теж колосальне відчуття. Казка дозволяє подивитися на сьогоднішній день очима дитини. А коли ти, по-дитячому дивишся на світ, перестаєш відчувати сволочизм того, що відбувається навколо.
Вам вдається відволіктися на відпочинку, або Ви знаходитесь у постійному пошуку сенсації?
Не шукаю, Боже борони! Звичайно, є жахлива несправедливість, я не зможу змовчати і заспокоїтися.
Яку головну пораду Ви можете дати журналістам-початківцям і телеведучим?
Вибір цієї професії має бути більш ніж усвідомлений. І якщо ви абсолютно впевнені в собі та своєму виборі, тоді необхідно додати непохитну наполегливість та вміння опинитися у потрібний час у потрібному місці. Нехай і не з першого разу.
