Всі ми хоч раз мріяли бути на місці Анджеліни Джолі чи Бреда Пітта у “Містер та місіс Сміт”! Ну, нічого ж складного! У красивому одязі з пістолетом у руках бігаєш перед камерами, а потім тобою захоплюються мільйони глядачів у всьому світі! Ну не робота, а мрія!
Але зірками Голлівуду не народжуються! І Бред Пітт не одразу став багатим та відомим! На початку своєї кар'єри він гартував себе на трьох роботах, щоб оплачувати курси акторської майстерності та уроки голлівудського викладача – Іванни Чаббак. Вона “виростила” не лише красеня Бреда, а й Шарліз Терон, Джима Керрі, Єна Сомерхолдера, Єву Мендес та ще десятки наших улюблених голлівудських акторів! До речі, саме завдяки урокам Іванни Чаббак Холлі Беррі стала першою темношкірою актрисою, що отримала заповітний “Оскар”!
Іванна розробила 12 технік, за допомогою яких можна пробитися у “велике кіно”! Отже, що ж це за диво-техніки?
1. Надзавдання.
Кожен актор повинен зрозуміти, що його персонаж хоче від життя більше! Саме надзавдання стане "двигуном" протягом усієї дії.
2. Сценічне завдання.
Це завдання, яке ставить собі персонаж під час конкретної сцени. Своєрідний крок до вирішення та досягнення надзавдання.
3. Перешкоди.
Нудно, якщо герой у кіно просто взяв і піднявся сходами. Він повинен або боятися сходів, або бути зі зламаною ногою, або його нагорі чекає кіллер. Без перешкод, які заважають персонажу у виконанні його надзавдання та досягнення сценічного завдання, не розкривається характер героя. Та й сам образ буде, відверто, пріснуватий.
4. Заміна.
Актор під час сцени має бачити в інших акторах образи реальних людей із власного оточення. Наприклад, якщо вам потрібно зіграти Джульєтту, згадайте кого з вашого оточення ви б хотіли побачити у якості Ромео (чоловік, хлопець, коханець, коханий)? У себе в голові замініть обличчя актора-напарника на обличчя свого особистого Ромео, і тоді емоції у сцені будуть щирими та багатоплановими.
5. Внутрішні об'єкти.
Це образи, які малює уява, коли ви говорите чи чуєте про когось, про щось. Для чого це потрібно – щоб жоден кадр не залишився без емоцій актора. Все, що відбувається в житті персонажа, має переноситися на внутрішні об'єкти, щоб глядач повірив вам і пережив це разом із вами.
6. Такти та дії.
Такт – це намір. Дії - це міні-цілі, які виникають через наміри. Це все – кроки до досягнення надзавдання. Такти та дії мають бути такими, щоб викликати емоцію не тільки у глядача, а й у актора-партнера.
7. Передісторія.
Важливо пам'ятати, що нічого не буває просто так. І якщо у вас лише одна сцена і одна репліка - ця сцена однозначно має передісторію. Чому ваш персонаж поводить себе так, а не інакше, й каже саме ці слова. Перед початком сцени програйте для себе передісторію, а потім продовжуйте свою сцену.
8. Місце дії та четверта стіна.
Тут так само, як із заміною: подумки перенесіться зі знімального майданчика та декорацій у зручне і важливе для вас місце. Це допоможе не грати ролі, а самому стати персонажем.
9. Маніпуляції.
Пам'ятаєте, як у серіалі “Менталіст”, головний герой по рухах та невербальній поведінці визначав, бреше людина чи ні? Так само і глядач бачить поганого актора, якщо актор не вміє поводитися з реквізитом, не переносить якісь риси характеру персонажа у свої рухи: манеру сидіти, чистити зуби, зав'язувати шнурки.
10. Внутрішній монолог.
Це те, що ви говорите самі собі та іншим у думках, але не можете озвучити вголос! Внутрішній монолог описує емоції, переживання, сумніви і т.п. Саме він допомагає відіграти погляди, посмішки та показати, що насправді відчуває, а не каже персонаж.
11. Життєві обставини.
Вивчіть історію та поведінку вашого персонажа та співставте із собою. Знайдіть схожі ситуації та емоції. Проведіть паралелі. І тоді перетворитися на персонажа стане ще простіше.
12. «Буде, що буде».
Тут треба вимкнути голову. Ви вже знаєте, як застосовувати всі попередні техніки, так що відключаємо голову, і буде, що буде! Ну, і найголовніше, щоб чогось досягти потрібно працювати, прагнути і перемагати! Тоді все обов'язково вийде!
