Back to СССР
Телебачення, ТБ, ящик, телик… Теплі слова, які повертають тебе на десятки років в минуле, до Телепузиків, Черепашок Ніндзя, до дорослих тітоньок, які постійно розповідають щось дуже занудне, до яскравих прогнозів погоди, і безслідно зниклих годин переглядів музичних каналів. Гарні були часи! ТБ було чи не єдиною радістю серед сірості та монотонності днів (крім літніх ігор у дворі від зорі до зорі)). Нині все це здається таким далеким. Слово «телик» вже не викликає колишнього захвату. Телебачення було постійним другом для декількох поколінь. Чи все ще є? Щоб відповісти на це питання, давай почнемо спочатку і покопаємо, як Шерлоки. З чого все почалося?
Історія ТБ «у двох словах»
Перші зародки винаходу телевізора відбулися ще 1911 року, коли учений Б. Розінг вивів зображення геометричної фігури на екрані кінескопа. Можна вважати, що кінескоп – це мама телевізора, а от кандидатів на роль тата було багато. У той час дуже багато вчених шаманили над цим кінескопом, щоб отримати кінцевий результат - величезний дерев'яний ящик з маленьким екраном. Це був механічний телевізор, винайдений учнем Розінга В. Зворькіним, який іммігрував до Америки, де й створив свій витвір. Перший електронний телевізор з'явився лише наприкінці 1936 року у США, а виготовляти їх для широкої аудиторії почали трьома роками пізніше. І о диво! Через чотири роки у виробництво запускають АТП-1, що по-простому означало – абонентський телевізійний приймач №1. Коштувало це диво техніки кількох скринь золота і заначки в бачку унітазу. А трансляції були дуже «регулярними» – по 1 годині 12 разів на місяць. І це все у ч/б. Кольоровий ящик з'явився лише 1950 року у США. Ось десь звідси почалася легендарна епоха телебачення.
З цікавих дрібничок
Папа Римський Франциск відмовився від перегляду телепередач, у чому 1990 року дав обітницю Діві Марії (ось це сила Духу!).
Что показували на ТБ?
Ну, ок, з історією винаходу все зрозуміло (наскільки це можливо), а що показували? А показували чимало!
- щоденні новини;
- інформаційно-аналітичні програми;
- гумористичні програми;
- спортивні програми;
- розважальні програми;
- дитячі програми;
- музичні програми;
- гуманітарні програми;
- соціально-політичні програми;
- телесеріали;
- фільми.
Навіщо людині телебачення?
Напрошується ненав'язливий висновок, що цілі телебачення були дуже шляхетними. Приходить втомлений трудяга з роботи, поїв, із сім'єю парою слів перекинувся. І що далі? Всі книжки перечитав, газети набридли, по радіо цілодобово одне й те саме. А тут телевізор! Гарний такий, затишний. Все, що сталося за день у країні та світі розповість, лайфхаки для господарства розкаже, та дасть послухати музику, і фільми є, і не пиляє. Просто мрія. Насправді, телебачення опікувалося поширенням актуальної інформації, мало розважальну функцію, освітню, культурно-просвітницьку та багато інших. Для звичайної людини телебачення стало світлом наприкінці тунелю буденності. ТБ закривав багато потреб, особливо комунікаційну. Створювалося хибне враження залученості та експертності.
Тож скільки ж залишилося існувати цьому феномену (колись) телебаченню? Остаточні висновки робити ще зарано. Ми ще про сучасні реалії життя ТБ розповімо. Заходь почитати!
